Кіно-Переклад

Тарас Бульба

Режисер:	Володимир Бортко.
Актори:	Богдан Ступка, Володимир Вдовиченков, Ігор Петренко, Магдалена Мельцаж, Ада Роговцева.
Країна-виробник:	Росія
Кіностудії:	Централ Партнершип, Telekanal Rossiya.
Рік:	2009
Тривалість:	100 хв.
Жанр:	драма.
Дистриб’ютор в Україні:	“Сінергія”
Прем’єра в Україні:	02 квітня 2009 р.
У прокаті:	89 фільмокопій, усі з оригінальною звуковою доріжкою (російська мова) та субтитрами українською мовою.

Надіслано: Андрій 2009/04/02 до розділів Кінотеатри, Статистика кінопрокату, Переклад

28 Responses to “Тарас Бульба”

mala пише:
April 2nd, 2009 at 7:16 pm
Сьогодні дивилась Тараса Бульбу в Одеса-кіно. Я просто вражена, чесно кажучи, є там звісно недоліки і все таке, але гра Богдана Ступки затьмарює все на світі. Я просто всім раджу подивитись, воно варте того.
zzzulfiya: Коротко про Бульбу пише:
April 3rd, 2009 at 10:21 am
ходила на “Тараса Бульбу” аби скласти враження. не платила за це грошей. враження а напишу в блог на Телекритику, поки ви всі на печі сидите.

якщо коротко - Бортко зняв кіно на гроші москальських братанів. солнцевських, кажуть. звісно, вони тепер серйозні бізнесмени.

і правильно зробив, що зняв.

по аналогії, коли який українець отримує гроші од жида американського чи москаля, повинен їх на те пустить, аби Україну прославляти і її людей - друкувати книги, фільмувати, писати, говорити, співати.

треба дивитись ширше на те, а не тупо бойкотувати. обісрати можна завжди, і краще потім, аніж обісрати а потім обісране їсти.

коли людина сидить і колупається в дупі, розводячи руками, мовляв, ніхто не дає грошей, тому нічого не роблю - саме це позиція лузера і запроданця.

особисто я угледіла месидж нащадкам, і він вражає.
вважаю, сходити на цей фільм треба, і не звертать увагу на те, що син Тараса Бульби по фільму Остап (Остап Ступка грає іншого козака, другорядну роль) говорить кацапським таким говорком, також що Воєвода (литовський актор) теж польською як срака, говорить. Це не стільки ріже вухо, скільки веселить. На 75 % - в цьому фільмі, як пише Сизов, - Тарас Бульба (Б. Ступка).

Підіть, подивіться і згадайте бодай, як наші прадіди гнали наволоч з України і їбли і татар, і москалів, і поляків. А при нас з вам їх тут наплодилося, іще й крутять нам у нашій хаті дулі.

За Бортка не соромно, він талановитий режисер. Можете зі мною не погоджуватись, звісно, але “собаче серце” нам усім запам’яталось як “кращий” його фільм, бо тоді були трохи інші часи, він був спільним з усіма пост-совєтськими республіками враженням - пронизаний глибокою антитоталітарною сатирою і точно за текстом Булгакова.

Бортко використав золотий принцип - роби, що треба, а далі як буде. слід дещо читать між рядками, звісно, і довелось йому йти на певні компроміси, але на мій погляд, він принципових моментів не здав. Не переборщив із додатками, хоча міг би і без них обійтися. В “собачому серці” все було суто по тексту. До честі режисерів - сувора відповідність авторському тексту, багато хто грішить співавторством. Режисера, який не красується собою, а максимально по тексту знімає - я вважаю талановитим. Зрештою, в порівнянні з тими, що маємо.

в тій тисняві, яка на нього братками-спонсорами чинилась, він таки месидж подав. подав голос нам, йобвашумать. з чужини, під чужинцями ходячи, пока ви на печі соплі жуєте та на кредиті в жида. нехай він навіть і вважає себе кацапом, жидом, ким завгодно - нам пора згадати хто МИ.

мене спочатку трохи коробили рязанські пики “під козаків”, особливо перший кошовий (забула прізвище того мордатого кацапа), але здебільшого вони викликають глузливий сміх. українські обличчя в масовках можна вирізнити на-раз. Бортко ще раз переконливо довів, що ми - зовсім інший народ, і зробив це вельми хитро і ловко.

upd: Олена доповнила мене тим, що Бортко не позиціонує себе українцем. Це його вибір. Може він і не хотів різниці навмисно показувати, але так вийшло.

Ступка грав неперевершено. Сільвестрович як менеджер (керівник театру, міністр) гімна вартий, а як актор - геній. В сцені катування Остапа його крик “чую, синку” - це не гра, це крик серця. Органічний з нього Бульба вийшов, кращого не знайти.

От осовно відвертих ляпів - спочатку в кіні жидів називають “шинкарями”, а в українських титрах - одразу “жиди”. Потім уже жиди і там, і там.

Я би той фільм ще раз подивилась навіть.

Так звісно, русскай язик і говорок нєкатарих казаков (плюс неправильні канєшна наголоси) тішать тим, що то кацапи, яким ніколи не зіграти українців, тільки хохлів можуть. Ось наші - кацапів - запросто.

Будь фільм українською, мені би, відверто вам кажу, було би майже все одно, чий режичер фільмував. Я читала субтитри, достатньо гарний український переклад.

Всі чекали і вигукували в залі слова “каналья!” коли бачили Боярського в ролі Шила. Я помітила, що голос у Боярського і Людмили Гурченко абсолютно зрівнявся в тембрі на старості років. ))

Звісно, ні москалі, ні жиди, ні поляки не будуть знімати фільм українською, оськільки той, хто замовляє музику за неї і платить. Проте, поляки вийшли логічно і з менших зол: в них українські герої говорять українською, а польскі- польською.

Отакі мої чисто суб’єктивні враження. Я не читала прес-релізів, не бачила пресухи режисера і знімальної групи, тому мій відгук позбавлений кон’юнктурних упередженостей, - він чисто глядацький. Трейлер не бачила, тільки расколбас наших умєльцев на ютюбі.

Дякую за увагу.
Сергій пише:
April 7th, 2009 at 2:03 am

О! вже скоро будем бульбу садити
http://melusyna.livejournal.com/137849.html
Письмо Всеяредакции “Тарасу Бульбе”:
http://www.kino-govno.com/movies/tarasbulba/reviews/michelle-kassad
Сергій пише:
April 7th, 2009 at 10:42 am
Тарас Шаріков: http://life.pravda.com.ua/columns/49d9bf7100203/
Сергій пише:
April 8th, 2009 at 5:16 pm
Тарас Мульпа: http://comrade-molotov.livejournal.com/1153279.html
Сергій пише:
April 8th, 2009 at 7:33 pm
Такіда: http://nastuska-nehaj.livejournal.com/271376.html
Сергій пише:
April 8th, 2009 at 11:17 pm
х/ф “Тарас Бульба” - це недобре! http://les-vakula.livejournal.com/32659.html
Сергій пише:
April 9th, 2009 at 11:03 am
Українські збори “ТБ” менші, ніж загалом по СНД: http://dmytro.livejournal.com/274732.html
pekelnyi_bulba: БАЯРА!!! пише:
April 13th, 2009 at 10:35 pm
Третій день не знав спокою Баяр. Третій день гриміли гармати, свистіли кулі і кров лилася в землю. Летіли вражі голови з плечей під козацькими шаблями, падали козаки від ран, розпечене залізо рвало на шмаття плоть людську та дух козацький не згинався під ударами ворога. Не відступали і вражі пани-ляхи, яким гонор застилав сонце. І билися обидві сторони з таким завзяттям і ненавистю, яких ще не знали на цій землі. Ось полк Кукубенка пішов на приступ південної стіни, ламаючи ряди ляхів, як вітер солому. Ось курень Вертихвоста прокладає собі дорогу між ляхами, рубаючи направо і наліво, ось сотня старого Бульби кидається в пекло, що шкварчить під головними воротами - кривавий танок смерті, в якому неслися коні й люди. Аж ось зза спин козаків лине крик:
- Ааааа, канальї!! Три тисячі чіртєй!!! Адін за всєх!!!
І козаки відгукуються йому:
- І всє за одного!!!
І гнуться ляхи , і падають на землю як снопи, вражені страшним видовищем - адскій сотона в драному плащі королівського мушкетера мчить на них, розмахуючи падвєскамі королеви. Ляхи кидаються назад у місто з криками:
- Гвалт!!! Це Баяра!!!
Гримить гром, падає дощ, розходиться земля і з могили встає Гоголь. Він трясеться від злості і кричить:
- Борткооооо!!! Борткооооо!!!!
Ляхи закривають ворота. Козаки лізуть на них ,але жовніри ллють на них розпечену смолу і масло. Обшкварені козаки падають у ров, а Баяра перестрибує на коні через стіну і починає рубати ляхів з криком:
- Констанція! Констанція!!
Ляхи падають під ударами Баяри як дерева від урагану. Хтось кричить:
- Віддайте її йому!!! Він нас усіх повбиває!!
Аж тут з дитинця вискакує Андрій:
- Ні!! Вона моя!!
Він скакуєна коня і мчить на Баяру. Баяра мчить на нього. Андрій мчить на Баяру. Баяра мчить на Андрія. Андрій мчить на Баяру. Баяра кричить:
- Палучі, каналья!!!
висмикує зза спини мішок бульби і кидає ним в Андрія. Андрій падає з коня з проломаною головою. Ляхи в паніці хватають Остапа і починають його катувати.
- Дімоооон!! Дімоооон!!!
кричить Остап, але БМВ стоїть за межами фортеці і не рухається з місця.
Сергій пише:
April 14th, 2009 at 7:33 pm
«Тарас Бульба» Володимира Борткa, або «300 спартанців» по-вєлікоросскі: http://sumno.com/film-review/taras-bulba-volodymyra-bortko-abo-300-spartantsiv-/
Сергій пише:
April 14th, 2009 at 8:07 pm
По-перше, хоча сценарій був дуже близький до тексту Миколи Гоголя, проте деякі моменти фільму відверто дратували. Згадування про «славную рускую зємлю» чи «рускую сілу» звучала у фільмі з десяток разів. Якщо у Гоголя це сприймається нормально, то у фільмі Бортка спочатку це здається смішним, потім починає дратувати, а в кінці при згадуванні «руского царя, якому підкориться весь світ», голова глядача вже готова вибухнути від «ненав’язливої» пропаганди експансії Третього Риму.

По-друге, розчарувала гра акторів. Ступка у першій частині фільму постійно впадав у ступор і секунд із десять тупо дивився в камеру, згадуючи, як турки біля Воронцовського палацу продавали рабів, чи як народився молодший син Андрій. Вдовіченков (Остап) був таким самим мачо, як і в «Бригаді», а Боярський, як типовий мушкетер, пиячив, махав шаблею і викрикував патріотичні гасла (дякувати Богу, нічого не співав). Магда Мєльцаж дуже добре впоралась із роллю сексапільної панночки. Особливо сподобалася гра Сергія Дрейдена в ролі жида Янкеля. Можна сказати, що це найяскравіший персонаж у цілому фільмі.

По-третє, батальні сцени у «Тарасі» були дуже і дуже слабенькі. Наприклад: козаки штурмують мури міста, ставлять драбини і лізуть догори, на них скидають каміння, ллють смолу, але ніхто з ляхів не здогадується просто скинути драбини(!), вже коли козаки відступають, оборонці міста зіштовхують драбини їм навздогін. Хореографія ближніх боїв була абсолютно недопрацьована і виконувалась за такою схемою: змах шаблею, ближній план, на якому показано, як із когось вибризкує кров, змах шаблею, ближній план, і т. д. У масовках тільки дехто справді бився, а більшість людей просто махала зброєю і ходила туди-сюди. Під час ключової битви в Дубно серед ясного неба, на якому не було жодної хмаринки, почав валити дощ! Це просто чудо! У мене склалося таке враження, що у Бортка просто немає елементарного досвіду у постановці батальних сцен порівняно з корифеєм історичних блокбастерів Єжи Гофманом, тому бої у фільмі виглядають так аматорсько.

Музику до кінострічки написав Ігор Корнелюк. Та якщо у серіалі «Майстер і Маргарита» звуки синтезатора звучали доволі непогано, то у повнометражному «Тарасі Бульбі» це було дико і ненатурально. Напевно, композитору варто було попрацювати над живими інструментами й етнічними мелодіями того часу.

Треба віддати належне костюмерам, які на славу потрудилися і створили сотні(!) справді якісних і правдивих костюмів козаків, польських драгунів та шляхти.

Загалом «Тарас Бульба» знятий у дусі Гофманівського «Вогнем і мечем», у ньому описується та сама епоха, конфлікт поляків та українців, православ’я і католицизму. І якщо Єжи Гофману за 8 мільйонів доларів вдалося створити шедевр із живим і яскравим сюжетом, то Борткові з його 25 мільйонами пощастило зняти сухий, пафосний і схематичний «блокбастер» із недолугою московською пропагандою «побєди руского православія»
http://www.zaxid.net/article/38484/
Сергій пише:
April 14th, 2009 at 10:24 pm
Більшість коментарів щодо «Тараса Бульби» так чи інакше стосуються ідеологічного боку проекту. Тож одразу варто обмовитися, що в цьому тексті мова йтиме про мистецькі якості фільму

http://sumno.com/article/prograna-bytva/
Сергій пише:
April 15th, 2009 at 2:08 pm
Фільм “Тарас Бульба” знято не за оригінальною повістю Гоголя?

Не оминув Микола Томенко у лекції своєю увагою і вже скандального фільму Олександра Бортка “Тарас Бульба”. За словами політика-дослідника, Бортко взяв за сценарну основу другий, відцензурований і відредагований без участі самого Гоголя варіант повісті 1842 року, тоді як, наприклад, у першому варіанті твору 1835 року навіть саме слово “Русь” жодного разу не вживається

http://www.zaxid.net/newsua/2009/4/10/110702/
Сергій пише:
April 17th, 2009 at 6:40 pm
“Тарас Бульба”: мистецтво на службі Кремля

Потреба “демаркації” ментальних, історичних і культурних меж між Україною та Росією актуальна не тільки тому, що в умовах перманентної “інформаційної війни” український глядач, читач, слухач зазнає антиукраїнського пресингу за допомогою російських фільмів, книг тощо. А й тому, що такого самого пресингу в усіх цих царинах український глядач, слухач, читач зазнає і від власних “бортків”. Які теж дезорієнтовані в питанні, де закінчується Україна та починається Росія. Точніше – де закінчується Росія та починається Україна.

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/04/16/37596/
mala пише:
April 18th, 2009 at 12:23 am
Фільм “Тарас Бульба” знято не за оригінальною повістю Гоголя?

Обидві версії вважаються ніби оригінальними, але насправді знято за другою, а значить виправленою, трішки москалізованою.
Сергій пише:
April 22nd, 2009 at 11:17 pm
Фільм “Тарас Бульба”: Мати чи бути?

„Мені достеменно відомо, що в різних областях України на цей фільм водять дітей цілими класами. Частина з глядачів нібито розчарована почутими проросійськими гаслами. Та перше питання не до їхнього запізнілого патріотизму, а до професійної етики наших вчителів і чиновників від освітніх закладів різних рівнів: як можна вести дітей на фільм, який ви самі спершу не бачили? А якщо бачили, то яким чином не бойкотували його, не закликали не оплачувати імперські політично-культурні проекти? Вести дітей чи студентів на Тараса Бульбу з метою дивитися українську історію — це те саме, що вести їх на Калігулу (1979) Тінто Брасса вивчати історію римської імперії.”

http://novynar.com.ua/analytics/culture/64572
Сергій пише:
April 23rd, 2009 at 12:13 am
Якби фільм «Тарас Бульба» знімав…

http://vzhdanov.livejournal.com/tag/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81+%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0
Сергій пише:
April 23rd, 2009 at 12:42 am
Кому належить Гоголь? Українці та росіяни – єдиний народ? Фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба», що вийшов на екрани 2 квітня до 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя, викликав гостру полеміку в обох країнах. І культурна подія перетворилася на політичну суперечку, – пише Еллен Беррі в американській The New York Times.

http://inozmi.glavred.info/articles/1134.html
Сергій пише:
April 23rd, 2009 at 11:22 pm

Блистательно переданная атмосфера той эпохи

Здається, в LJ запустили спеціалізованого бота, який має створювати позитивну опінію про нещодавну рашівську екранізацію Гоголя. Звати цього колєгу pmpo1 (Potato Movie Promotion Online, v. 1.0?) Він залишає один і той самий розлогий комент, який буцімто злегка “критикує” фільмєц, але всі недоліки, звісно, блякнуть, бо “неплохой кино-эпос” є “наполненный русским духом” (кінець цитати). Наразі ботушка мені трапився двічі:

http://vjn.livejournal.com/757533.html?thread=2237213#t2237213
http://vzhdanov.livejournal.com/337945.html?thread=3678489#t3678489

Шукає, вочевидь, за назвою фільму.

via LJ user raw_stick

Так і є Яндекс при пошуку за словами “достойный повести Гоголя кино-эпос блистательно переданная атмосфера той эпохи”

видає 470 лінків і всі в коментарях.

Знімальна група якось дуже прямо переклала для себе назву фільму - Тарас Пузырь.
Ось і дують тепер з усіх сил бульбашку.

Мені цікаво, а західні кінокомпанії дозволяють собі таку шахрайливу рекламу?

http://yanek.livejournal.com/465793.html
Сергій пише:
April 24th, 2009 at 1:20 am
На екранах України — «Тарас Бульба» (режисер Володимир Бортко, співавтор сценарію Микола Васильович Гоголь). «Фільм, якого чекали». Хоча такого слогану в рекламі немає. Картина ця три довгі роки вимучувалася під пекучим сонцем і під зливами — в Кам’янці-Подільському, на Хортиці, в Києві, в інших тутешніх місцях. Пристойні творчі сили було кинуто і коням під ноги, і на спис, а декого навіть у Варшаві на гак підвісили натовпу на радість. Бюджет (згідно з останніми підрахунками) — близько 20 млн. дол. А такі гроші, як відомо, дружня держава на вітер не пускає. Результат: знову ВІН їх усіх…

http://www.dt.ua/3000/3680/65852/
Сергій пише:
April 24th, 2009 at 6:24 pm
2 квітня в український прокат вийшов художній фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба» (за повістю Миколи Гоголя).

Він викликав неоднозначні відгуки у середовищі національно свідомого українства. Специфічне трактування української історії режисером, використання для сценарію відцензурованого в 1842 році на замовлення московської влади, без участі Миколи Гоголя, варіанту повісті, русофільські настрої «головних героїв», перетворили героїку козацької боротьби з одного з етапів становлення Української Держави на хай і високохудожню, але рекламу… «Російської землі».

Маємо до Вас чотири запитання:
1. Доки чужинці дозволятимуть собі вільно трактувати українську історію з волі чужих-таки політиків та телеканалів?
2. Доки в українському інформаційному полі з’являтимуться такі яскраві приклади спотворення нашої історії та класичної літератури?
3. Чому знову в українському прокаті йде фільм недержавною мовою?
4. Врешті-решт, коли міністерство культури займеться виконанням власних обов’язків, себто підтримкою продукування якісного українського культурного продукту, а зокрема кінематографічного?
Відповіді на ці, та інші запитання, які можуть виникнути під час дискусії, очікуємо почути на круглому столі, що відбудеться 29 квітня у приміщенні Центру національного відродження ім. С. Бандери (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9). Початок о 14 годині.
http://www.zik.com.ua/ua/news/2009/04/24/178446
Сергій пише:
April 27th, 2009 at 4:12 am
Тарас Бульба - грубо склепана клюква. Більше півгодини цього бульбо-фільму я не зміг подивитися через постійні нагадування про Русь-матушку (не говорили козаки ані про Русь, ані про Україну, за рідкісним випадком казали виключно “Козацька мати”, під якою розуміли і рідну землю і Покрову - захисницю козаків), грубий монтаж, слабку операторську роботу, а про режисуру і акторську гру взагалі нічого не казатиму - вони просто є у фільмі, не більше. Радіти тому, що це кіно про України - все одно, що тішитися масиву порно, яке масово знімають на наших теренах.

І взагалі останнім часом кінематографічні шумні прем’єри більше розчаровують, а тішать лише телевізійні серіали, переважно від FOX. До речі, окрема подяка СТБ просто за те, що вони існують!

http://sjomka.livejournal.com/365586.html
Сергій пише:
April 27th, 2009 at 4:15 am
а я вот как-то не определился окончательно с мнением. но, понятное дело, очень бесит вот эта “русская земля”, “русская вера” и прочие “русские”. очень бесит! плюс ко всему Бортко выбросил куски книги про быт Сечи, про обычаи и порядки, да и вообще много чего не вошло.

http://sjomka.livejournal.com/365586.html?thread=4024850
Сергій пише:
April 27th, 2009 at 10:14 pm
субота, 11 квітня 2009 p., 14:50 GMT 16:50 за Києвом

Суперечки довкола фільму Тарас Бульба

Російський кінофільм “Тарас Бульба” – екранізація відомої повісті Миколи Гоголя – за перші дні показу після прем’єри 2 квітня став лідером прокату в Україні. Фільм зібрав трохи менше 2,5 мільйонів гривень.

Автори кінопроекту – телеканал “Россия” та компанія “Централ Партнершип” повідомляють, що за перший вік-енд фільм подивилися півтора мільйона людей.

І як розповідає Роман Лебедь, як виглядає критика фільму в українських засобах інформації додала ажіотажу навколо суперечливої стрічки.

Кінокритики зауважують на масштабності стрічки, яку створювали три роки і в якій задіяно понад тисячу акторів, а постановкою батальних сцен займалися голлівудські фахівці, на її видовищності та спецефектах…

Зйомки відбувалися переважно в Україні – в Хотині, Кам’янці-Подільському, Криму, Києві, а також у Варшаві. На зйомки фільму витратили півмільярда російських рублів.

Особливі овації викликала акторська гра, а надто – Богдана Ступки, який зіграв Бульбу, а також Владіміра Вдовиченкова та Міхаіла Боярського.

В Україні обурені ‘царем’

Але чи не найбільше дискусій в Україні народило питання про те, який текст ліг в основу екранізації. Оглядачі стверджують, що перше видання “Тараса Бульби” від 1835 року та друге, яке побачило світ на 7 років пізніше, мали суттєві відмінності.

За словами істориків, пізніша версія була цензурованою, і сам Гоголь виступав проти неї, але протести – чи то через проблеми зі здоров’ям письменника, чи через 20 тисяч рублів від царя – не стали публічними.

Режисер картини – Володимир Бортко, який має українське походження, взяв за основу саме пізніший текст, де згадується «цар».

В Україні таким кроком обурені. Дослідники кажуть, що в «Козацькій Землі», як називав Україну в єдиному вцілілому своєму листі Гоголь, не прокльовувався жоден цар – Київська Русь була княжою, але не царською державою.

І землю козаків, яку у фільмі всі називають «русской», в українських субтитрах називають саме «руською». На такому варіанті наполягає й Богдан Ступка:

«Це українська історія, звісно, а де ж Січ була? Це була Київська Русь. Тож історія руська – з м’яким знаком.»

У Росії фільм назвали патріотичним

Втім, в Росії, здебільшого, фільм оцінюють як високопатріотичний твір, наполягаючи, що Гоголь був російським класиком.

У своїх інтерв’ю режисер Володимир Бортко підтверджує подібні настрої:

«Гоголь, і в тому числі й ми за ним, повторюємо одну просту думку – ми єдиний народ. Тим паче, що на території сучасної України вже було кілька держав – Велике Князівство Литовське 100 років, потім сто років була Річ Посполита. Попри це, там завжди жили наші люди, тобто ми з вами.»

Також російські оглядачі наполягають на неабиякій своєчасності екранізації. Натомість, в Україні є версія, що «Тарас Бульба» із антизахідним настроєм є лише відповіддю на польські фільми «Вогнем і мечем» та «Катинь», які «підпсували» імперську ідею Росії.

У відповідь лунають запитання, чи мають право існувати закиди до російської версії стрічки, якщо Україна, яка теж «претендує» на Гоголя, досі не спромоглася зняти свій варіант хоча б подібної мистецької якості.

Кінокритик Сергій Тримбач: «От я днями говорив з Віктором Гресем – режисером, який вже, мабуть, 20 літ плекає мрію зробити цей фільм і, власне, написав блискучий сценарій. Але все це так і залишилося на тій точці… Так от Гресь мені сказав, що, звичайно, Україна не потягне одна, і тому йдеться про коопродукцію.»

Але, як зазначив письменник Андрій Кокотюха, Гоголь за життя розставив безліч пасток, в які послідовники потраплятимуть ще довго після його смерті – актори-росіяни, хай навіть з оселедцями, хай навіть при тому, що книга написана російською мовою – не момжуть так вдало передати дух українського козацтва, як це, приміром, зробив Богдан Ступка. Зробити це, на думку письменника, може лише власне українська екранізація твору.

Остап Кривдик в інтерв’ю Бі-Бі-Сі

Політолог і громадський активіст Остап Кривдик, автор низки критичних відгуків про фільм розповів Бі-Бі-Сі про свої претензії до фільму.

О.Кривдик: На мою думку, фільм “Тарас Бульба” – це дискурсивне рейдерство, це спроба показати, що росіяни і українці – це один народ, народ, умовно кажучи, незахідний, який протиставляє себе Заходу. Якщо точніше, українці – це такий собі західний підвид росіян, трохи веселіший, може, вільніший, стрибучіший, співучіший, але це все-таки росіяни. Це основна думка фільму.

Бі-Бі-Сі: А щодо самого фільму, як він зроблений, як грають актори, у вас є до цього претензії?

О.Кривдик: Тоталітарні режими завжди робили дуже якісну пропаганду. Як не є кінокритиком. Як глядач – фільм знятий класно.

Бі-Бі-Сі: Чи чули ви позитивні відгуки щодо змісту?

О.Кривдик: Як на мене, по оцінці “Тараса Бульби” в українській пресі можна побачити, яка преса є дискурсивно ближчою до російської позиції. Скажімо, була досить позитивна рецензія в газеті “Сегодня”, де тільки критично поставилися до ролі Боярського. Була велика рецензія у “Комсомольській правді в Україні”. Це найбільші газети в Україні. Телеканал Інтер масово включився в промоцію цього фільму. Можна сказати, що позитивна позиція щодо нього, не критична, а саме пропагандистська присутня в Україні дуже сильно. Звичайно, є позитивні відгуки, їх дуже багато з російського культурного середовища. Здебільшого українці якщо і реагують позитивно, то говорять, що добре, що козацьку тему підняли, кон’юнктура минеться, тема залишиться, але я не погоджуюся з такою позицією. Є певні нюанси. Скажімо, музика у фільмі є недостатньою. Але акторська гра, наприклад, Богдана Ступки чи Ади Роговцевої – поза критикою.

Бі-Бі-Сі: Йдеться про екранізацію Гоголя, чи не справедливо те, що за твором “Тарас Бульба” Гоголя знятий саме такий фільм?

О.Кривдик: Гоголь жив у певному історичному контексті, і тягнути цей історичний контекст Російської імперії зараз сюди, як ми знаємо, друга редакція Гоголя була ідеологічно правлена, я не знаю чи варто втягувати нас у кон’юнктуру середини 19 століття.

Бі-Бі-Сі: Ви дійсно дотримуєтеся думки, що більшість людей мають спрощене уявлення про історію - те, що вони побачили в кіно, так вона їм і уявляється? Ви вважаєте, що цей фільм матиме визначальний вплив на уявлення українців про свою історію?

О.Кривдик: Фільм закладає емоційне сприйняття – хто наші, а хто не наші. Від емоції кожна людина вибудовує собі логічне обгрунтування, і саме в цій емоції, у цьому підсвідомому і закладена родзинка фільму. Я вважаю, що емоційно цей фільм здатен впливати на людей, хоча мої друзі, які відвідували кіносеанси, казали, що публіка реагувала в Києві дуже по-різному на російські патріотичні фрази. Тому, мабуть, не все так однозначно.

Бі-Бі-Сі: Але ж цілком зрозуміло, що якщо фільм російський, то уявлення про те, хто такі наші і не наші, у ньому передбачувані. Можливо, Україні варто знімати свої фільми і створювати свої уявлення про історію?

О.Кривдик: Тяжко заперечити це. Очевидно, це було б найкращим балансом. З іншого боку, все-таки необхідно розставляти пріоритети, відповідно до яких люди будуть оцінювати ці фільми, критичніше їх дивитися. А не просто сприймати все на віру і брати з екрану те, що дають.

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090411_taras_bulba_film_is.shtml
Сергій пише:
April 28th, 2009 at 5:23 pm
Бортку за політкоректного «Тараса Бульбу» комуністи дали ленінську премію

Напередодні чергової річниці від Дня народження Володимира Леніна, 21 квітня, Комуністична партія України присудила премію ім. Леніна кінорежисеру Володимирові Бортку. Як наголосив сьогодні, 24 квітня, у коментарі ЗІКу народний депутат від КПУ Олександр Голуб, російський режисер удостоївся «ленінської» відзнаки, зокрема, за фільм «Тарас Бульба».

«Присуджуючи премію ім. Леніна талановитому режисеру Володимиру Бортку, ми перш за все враховували його творчий шлях та те, що він довший час жив і працював в Україні», – наголосив Олександр Голуб.

Відтак, нардеп виділив дві знакові роботи у творчості Володимира Бортка – серіал «Майстер і Маргарита» та кінофільм «Тарас Бульба». «Саме у «Тарасі Бульбі» режисер найкраще передав ідею дружби між Україною та Росією та грамотно розповів про нашу спільну історію», – наголосив Олександр Голуб.

Коментуючи відкритий лист до міністра культури та туризму України Василя Вовкуна, в якому українські націоналісти просять міністра відповісти за спаплюження української історії у фільмі, Олександр Голуб наголосив: «Я, хоч і не знайомий з текстом листа, стверджую, що «бандерівці» завжди відзначалися нетерпінням та низьким рівнем культури та виховання. Цей лист – не виняток».

Довідка ЗІКу.

Окрім Володимира Бортка, цього року премію ім. Леніна присудили депутату третього-четвертого скликання ВРУ Георгію Крючкову та письменнику Михайлу Селезньову.

http://zik.com.ua/ua/news/2009/04/24/178525
Сергій пише:
May 14th, 2009 at 1:33 pm
В принципі, тут можна і закінчити, але ж я мав щось сказати про «Тараса Бульбу». Чому я його не дивитимусь? В принципі, приблизно тому ж, що й «Обитаемый Остров 1+2». Тому що в мене лежить мінімум 150-200 гарних фільмів, які я ще не дивився і в яких народний рейтинг imdb значно вищий. А часу - обмаль. От «Фоззі 1.0», можливо, подивився би в кінотеатрі ім. Дзержинського, «Фоззі 2.0» щось кричав би про інформаційну війну, а «Фоззі 2.1» спокійно пропускає повз очі. Що вони мені зможуть розповісти нового про мене? Це я ж українець, а не вони. Ви кажете, що ворога треба знати в обличчя? Ні, вони мені не вороги. Вони просто працюють на свою ідею, як вміють і з їхньої точки зору все роблять правильно. Просто моє місце в їхній схемі – десь між сержантом Полищуком на мотоциклі і Ванєю Пасюком.

А в мене тепер інша ідея, і з кожною наступною прошивкою вона стає ближчою. «Фоззі-2059» задіє інстальований у мозок гугл, щоб пригадати цей фільм. Гадом буду.

http://bukvoid.com.ua/column/2009/05/05/065931.html
Сергій пише:
May 17th, 2009 at 2:45 pm
Дорогий, кривавий, нав‘язливо-патріотичний! Російський фільм “Тарас Бульба” грає на національну гордість росіян і допікає українцям. Власний шанс достойно екранізувати Гоголя до 200-ї річниці з дня народження письменника українці змарнували, – пише Крістіан Еш у німецькій Berliner Zeitung.

http://inozmi.glavred.info/articles/1240.html
Сергій пише:
May 22nd, 2009 at 8:37 pm

http://viaaaa.livejournal.com/22791.html