Дякуємо “Українському формату”!

Величезна подяка “Українському формату” за пожертву в розмірі 2 500 гривень, що піде на друк наліпок для акції “Кіно-переклад”. Один з варіантів дизайну ви можете побачити в цьому повідомленні.

P.S. Поздоровлення з святами для всіх, хто їх буде святкувати!

P.P.S.

Сайт “Українського Формату”:

http://format.ua/

„Рій Янголів” – кінематограф з відкритим вихідним кодом

ангели Чому це важливо? Open source, або кінематограф з вікритим кодом (за аналогією з програмовим забезпеченням), запроваджує набагато простішу модель для створення будь яких переробок матеріалів фільмів, в т ч і переклад їх різними мовами.

Отже, чи може методологія open source бути застосована до виробництва фільмів? Так, каже режисер та автор Мат Хансон (Matt Hanson), чий проект ‘A Swarm of Angels’ („Рій Янголів”), намагається згідно цієї моделі забезпечити фінансування, виробництво та розповсюдження фільму з бюджетом в $1,9+ млн.

Вже більше 900 „ангелів” що сплатили приблизно $47 кожен, приєднались до проекту. Серед них зірки та звичайні люди. В обмін на свою інвестицію, „ангели” отримують право висловлюватись щодо будь–якого аспекту створення фільму, мати доступ до ексклюзивних матеріалів та в деяких випадках, ставати учасниками знімальної групи. Ціль – набрати 50 000 „ангелів”. Зрештою фільм буде видано за відкритою ліцензією Creative Commons, що дозволить вільно поширювати та використовувати його в своїх творах будь–кому. Continue reading

9 законів фізики, що не виконуються в голівудських фільмах

Загалом, голівудські виробники фільмів у житті дотримуються законів фізики – вони просто не мають вибору. Однак є декілька, які вони постійно порушують в своїх фільмах.

  1. Машини, що постійно вибухають. Не вибухають в звичайному житті машини так часто, просто не вибухають. Навіть якщо машина перевернулася і з неї потік бензин, шанси що він почне горіти – малий. До речі, підмічено що так яскраво, фантастично і часто машини в бойовиках почали вибухати лише з початком ери кольорового кіно – на ч/б плівках вогонь та вибухи зовсім не такі ефектні, тому їх і не робили.

    Continue reading

„Примарний вершник”: рецензія

Фільм „Примарний Вершник” є дуже гарною екранною постановкою одноіменного коміксу. Іншими словами, який комікс – такий і фільм. Ще іншими словами – а що ви чекали від фільму, знятого поза сезоном та ще й за коміксом з другої десятки рейтингів? Для порівняння: з вражаючою, цільною сіро-чорною естетикою „Міста гріха” наш фільм навіть поруч не валявся (на одній кінополиці).

Continue reading

Статистика по фільмокопіям

Ми починаємо надавати щомісячний огляд ситуації з перекладом фільмів.

Пропонуємо вашій увазі статистику по фільмокопіям, що перебували в українському кінопрокаті з вересня 2006 року.

Всього: 2737 копій

українською: 579 (21 %), з них 18% дубляж, 3% – субтитрування

російською: 2158 (79%), з них 48 копій – “арт-хаузних” фільмів, до яких увійшов і “Апокаліпто” Мела Гібсона

(дані Міністерства культури та туризму України)

Детальніше …

Робота над текстом

Мій добрий знайомий кинув лінк на допис в ЖЖ від нашого опонента, чи то ідейного, чи фінансового – неважливо.

Я нижче трохи розберу його текст, що містить в собі типовий набір штампів, який використовується противниками українського перекладу (примітка – ось це інтерв’ю в ДТ дійсно слабке. )
Continue reading

Ющенко написав Януковичу листа про переклад

Активісти Кіно-перекладу звичайно раді, що тема дублювання стала такою популярною (до чого вони теж долучилися ). Але потрібно пам’ятати, що активісти Кіно-перекладу в першу чергу опираються на свої сили.

Повідомлення на сайті президента називається “заходи щодо озвучення”, що є неправильним – озвучення це самий дешевий і як показує досвід, не дуже якісний переклад одним чи двома голосами.

До того ж, замість того щоб повертати постанову, де використовувались адміністративні методи, можливо політикам на такому рівні краще використовувати методи економічного заохочення.

Отже, повний текст

Continue reading

Точка зору учасника: “маленькі дискриміновані індіанці”

Маленьким дискримінованим індіанцям , як відомо місце одне: в резервації (ІМНО саме це передбачає “меморандум”). З моєї точки зору, в питанні кіноперекладу, є три аспекти:

1. Економічний
2. Правовий
3. Культурний

Економічний аспект проявляється в тому, що основну додану вартість в цій індустрії створює переклад. За цих умов, у російських компаній є ринок збуту на 150 млн. споживачів, а в українських на 47 млн. Це означає, що на кожен долар витрачений російською компанією, українська має витрачати три. Таким чином, в умовах глобальної конкуренції, українській бізнес об’єктивно не може виграти конкурентну боротьбу без протекціоністської політики держави. Не виграючи конкуренцію, Україна перетворюється на імпортера та виносить робочі місця та сплату податків за кордон. Україна жорстко обмежує конкуренцію в галузях, де її економіка програє й ця сфера не має бути виключенням.

Правовий аспект проявляється в тому, що як Конституція, так і роз’яснення Конституційного Суду та вимоги галузевого законодавства вимагають певної поведінки від гравців ринку, якої певні його учасники (“дочки” іноземних компаній), триматись не хочуть. В цих умовах, єдине в чім може допомогти їм українська держава – максимально полегшити виконання цих вимог. Фактично, наразі сфера дії Української Конституції була обмежена “центром та заходом” України й відповідно на цій території був обмежений суверенітет Української Держави. Я розумію бажання певних гравців оптимізувати свої прибутки, але якщо законодавчі вимоги не влаштовують іноземні компанії апріорі, то тут є один вихід: згортання ними бізнесу в Україні. Напевне, вони знайдуть собі інші незасвоєні ринки, наприклад в російськомовній Монголії.

Культурний аспект проявляється в тому, що кожна держава радикально і безкомпромісно захищає культуру своєї нації. Це те питання, де не немає місця для переговорів чи сумнівів в доречності цієї політики. Це цілком цивілізована та загально-розповсюджена практика. Ніяких преференцій, поза законодавства про нац. діаспори, для окремих етнічних груп чи культур сусідніх держав не має і бути не може.

З моєї точки зору, на цім питання обмежується. Ми не тубільці, що просять скляні буси та вогняну воду, ми Громадяни України, що бажають, щоб Українська Держава вела адекватну політику. Крапка.

ЗІ: Нещодавно дивився інтерв’ю з відомого “вовкулачого” селища Ізюм, Харківської Області. Так ось, від місцевих жителів я чув не міфічну, “язичну”, намальовану на “потрібних” мовних картах, а звичайну, побутову, не дуже літературну, але від того не менш українську мову.

автор: none_smilodon

Дослідження: Стан справ в україномовному кінопрокаті (v.0.1)

I. Формулювання проблеми

II. Факти, що відносяться до проблеми

III. Припущення

IV. Обговорення фактів

V. Висновки

VI. Рекомендації

Тут і надалі під ринком кінопрокату, якщо це не зазначено додатково, слід розуміти ринок кінопрокату в Україні. Суми вказані в доларах США.

I. Формулювання проблеми

Станом на 2007 рік більшість кінокопій, що демонструються в кінотеатрах України, зроблені та завезені з території Росії та перекладені російською мовою, що спричиняє прямі збитки для кіноіндустрії, позбавляє громадян можливості дивитися фільми рідною мовою, та є порушенням діючого законодавства. Яким чином вже до кінця 2007 року можна довести кількість українських кінокопій принаймні до 50%?

II. Факти, що відносяться до проблеми

1. В 2006 році в Україні лише 20% кіно-сеансів проводилось українською мовою, в той час як ~80% – російською.

2. Об’єм ринку кінопрокату (касові збори) в 2006 році може досягти, за нашими оцінками, 60 млн.

3. Більше 90 відсотків фільмів на ринку – це фільми виробництва або правовласності великих голівудських компаній (мейджорів). Блокбастер на українському ринку збирає від 1.5 до 3 млн. Кількість фільмів великого прокату, що ввозяться за рік ~ 100-120.

4. Основну частку зборів отримують в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові. Київ є головним ринком в країні і дає 50-60% всіх зборів. Одеса – 20-25%. Дніпропетровськ – 7-8, Харків – близько 5, Донецьк і Львів – по 3-4%.

5. За результатами прокату україномовних копій в 2006 році видно, що столиця має визначену мовну толерантність: кияни охоче йдуть на фільми як українською, так і російськими мовами. Рівень зборів зберігається також у випадку, коли всі копії показуються українською мовою (дані компанії B&H). В поточний момент аудиторія Києва разом з західними і центральними містами є головним ресурсом для україномовного кінопрокату. В країні існує попит на кіно українською мовою. Що також підтверджується появою в останній час громадських рухів, що само-організувалися для вирішення цього питання.

Читати далі: Continue reading