Дні сучасного польського кіна

Вже вдруге в Україні проходять Дні сучасного польського кіна. Українські глядачі матимуть нагоду знову зустрітись на екрані з улюбленими польськими акторами – Богуславом Ліндою та Катажиною Фігурою. Гостями фестивалю стануть польські кінематографісти – Моніка Деренда (представник Інституту ім. Адама Міцкевича), Мартін Петрицькі, Славомір Фабіцькі, Антоні Павліцькі. На пресовій конференції – презентаціі режисер С.Фабіцькі, відомий глядачам за фільмом „Чоловіча справа” (2001), та актори Антоні Павліцькі (Польща) і Діма Мельничук (Україна) представлятимуть свою нову роботу „Віднайдений”, яка відкриє фестиваль. Також у рамках прес-конференції відбудеться презентація польського номера українського часопису „КІНО-КОЛО” за участю головного редактора видання Володимира Войтенка і куратора номеру Олексія Радинського.

Покази відбудуться у чотирьох містах України:
Continue reading

Дні українського кіна в Сімферополі

У Сімферополі вперше проходять Дні українського кіна. Цей захід є ініціативою місцевих молодіжних організацій, які присвятили його 65-літтю створення Української повстанської армії і 100-літтю її командувача Романа Шухевича. – повідомляє радіо „Свобода”

Втім, деякі київські чиновники рекомендували кримчанам не згадувати УПА і не показувати фільм про її командувача. Continue reading

Повідомлення для ЗМІ

Громадська ініціатива „Кіно-переклад” разом з ВГО „Громадянська кампанія «Пора»” та рухом „Не будь байдужим!” розпочали моніторинг виконання „Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури, дистриб’юторськими компаніями та демонстраторами фільмів”.

Continue reading

Коммєрсант-Україна про нас.

Стопроцентное украинское дублирование детских фильмов дает понять, что сейчас откусили палец, а потом откусят руку, но мы намерены с этим бороться”,– считает учредитель сети кинотеатров “Одесса-кино” Артем Вознюк, чьи кинотеатры в Одессе и Днепропетровске намерены бойкотировать украиноязычные копии.

http://www.kommersant.ua/doc-y.html?docId=736107&issueId=41225

Інтерв’ю Олекси Негребецького газеті “Дзеркало Тижня”

ШРЕК ПО-УКРАЇНСЬКИ: ПОЧУТИ — І НЕ ЗАБУТИ.

ПЕРЕКЛАДАЧ ОЛЕКСА НЕГРЕБЕЦЬКИЙ: «Я РАДИЙ, ЩО ТЕЛЕБАЧЕННЯ ДЕГРАДУВАЛО ДО ТАКОЇ МІРИ, ЩО ЙОГО ВЗАГАЛІ НЕ МОЖНА ДИВИТИСЬ. ОСОБЛИВО ДІТЯМ»

— Стверджують, що прокатні збори української версії фільму «Тачки» випередили російськомовний варіант?

— Так, україномовна версія пройшла з великим успіхом. Але більше це тому, що була вдала рекламна кампанія. Хоча й фільм чудовий. А поганих, повторюся, дублювати не варто. Буває так, що фільм невдалий і він не дає сам по собі касових зборів, а вся вина переноситься на мову. І ще є така думка, мовляв, успіх україномовного фільму може бути тільки в комедії. Називаю це явище «неокотляревщина». Двісті років тому відродження української мови почалося з гумору Котляревського. Але й зараз існує кліше, ніби нічого серйозного українською мовою зробити не можна. Колись для телебачення я працював над «Джейн Ейр», і запевняю — цілком можна зробити щось таке, щоб народ плакав.

http://www.zn.kiev.ua/ie/show/630/55546/

5 канал про нас

“Новий фільм Мела Гібсона “Апокаліпсис” у всьому світі дивляться в оригінальному варіанті з мовою народу Майя – така умова самого режисера. Він дозволив лише субтитрування стрічки. В Україні, проте, картина виходить у прокат без українських титрів. Відповідний дозвіл російському дистриб’ютору надало вітчизняне Міністерство культури. Там кажуть – російські субтитри можна було виготовити, а от українські – майже неможливо технологічно.

<...>

Тим часом з листопада триває бойкот фільмів з російським перекладом. Нині до нього долучилися вже кілька тисяч кіноманів.”

 
http://5tv.com.ua/newsline/182//34858/

Український кінопрокат року, що минає

У завтрашньому номері журналу “Фокус” розміщено статтю з оглядом ситуації кіноринку України 2006 року. Розглянуто:

  1. Українські фільми 2006 року.
  2. Ситуацію з квотуванням дубляжу.
  3. Реальні цифри, що розвінчують міф про невигідність україномовного дублювання.
  4. Питання “Хто отримує наші гроші?”. Більшість прокатників – російські.

Стаття, як і весь журнал, російською. Дивитися тут.