Національна спілка кінематографістів України заявляє, що 2007 рік може стати роком остаточного знищення українського кіна, як мистецтва та українського кінематографу як галузі національної економіки. Про це повідомили 16 березня на прес-конференції Голова НСКУ Борис Савченко, кінематографісти, члени секретаріату НСКУ – режисер Михайло Іллєнко, кінознавець Лариса Брюховецька, режисер Борис Небієрідзе і кінодраматург Світлана Степаненко.
НСКУ виділила такі кардинальні проблеми:
- відсутність кінопрокату всюди, крім великих міст,
- відсутність значущих інвестицій у кінобізнес і як наслідок – спустошення кіностудій,
- фактична відсутність українського кіновиробництва,
- відсутність прокату українських фільмів,
- відсутність політики державного стимулювання та врегулювання у кіно галузі,
- зацікавленості держави у відновлені національного кінематографу.
Учасники прес-конференції наголосили, що НСКУ була практично усунута державними органами від участі в обговоренні та прийнятті рішень стосовно розвитку національного кінематографу. Відгукуючись на ініціативу Кабінету міністрів про розвиток принципів громадянського суспільства, НСКУ пропонує:
- Внести до ВР та розглянути як термінові низку законопроектів про стимулювання національного кіновиробництва, в т.ч. про Закон про збір на національну кінематографію, та надання кіногалузі статусу, за умовами державного сприяння, аналогічного до суднобудування.
- Розробити та впровадити програму виводу з кризи національної кіногалузі, в тому числі всіх державних кіностудій.
- Поновити фінансування галузі у повному обсязі, згідно до Державної програми розвитку кінематографії, затвердженої ВР.
- Відмінити у нинішньому вигляді тендерну процедуру закупівлі товарів та послуг у кінематографії.
- Включити представників НСКУ та інших громадських об’єднань кінематографістів до обговорення всіх питань, пов’язаних із реформою національного кінематографу.
- Створити на базі Укртелефільму Студію дитячого та молодіжного кіна.
- Надати Державній службі з питань кінематографії статусу прямого підпорядкування Кабінету міністрів замість Міністерства культури та мистецтв.