В столичній кав’ярні щотижня демонструють фільми молодих українських режисерів

Українського кіна немає тому що його ніхто не бачить – так вважають режисери початківці, які спробували витягти молодий вітчизняний кінематограф із підпілля. Щотижня вони влаштовують покази власних стрічок – в одній зі столичних кав’ярень.
Все починалося із кінопереглядів у кімнатах гуртожитків театрального університету. Молоді режисери у невеликій компанії демонстрували власні стрічки одне одному. Аж доки одному із випускників факультету акторської майстерності Віталію Новікову прийшла ідея винести картини своїх друзів на суд ширшої аудиторії.

Віталій Новіков, ініціатор проекту:

„Есть ребята, которые что-то делают, но они все свои работы прячут в ящик. Или их работы почему-то не проходят на фестивали потому что не вписываются в какие-то рамки: языковые, визуальные. Почему-то не все можна показывать на „Молодости”, не все можна показывать на „Открытой ночи”. У нас можна показывать все кроме откровенного насилия и порнографии.”

Затишна кав’ярня в одному зі спальних районів столиці. Уже півроку сюди приходять не лише на каву, а й на кінопрем’єри. Для більшості фільмів це перший вихід на широкий екран. Проект не комерційний. Для всіх цікавих вхід безкоштовний.

Антон:

„Это единственное, что есть сегодня для молодых режисеров. Где они могут показать себя.”

Олександр:

„Ми просто цікавимося кіно, вже бачили чималу кількість українського продукту і цікаво наскільки він конкурентоспроможний у світі, в Європі насамперед.”

Сьогодні у кіноменю весела ігрова короткометражка, мультик і документальний фільм „Акваріум” третьокурсниці Інни Павличук. Тривалий час вона спостерігала за людьми за вітриною магазину окулярів і все фільмувала. Стрічка „Акваріум” вже пройшла конкурс на участь в міжнародному кінофестивалі. Проте наразі, каже режисер-початківець, цікаво побачити власний твір на великому екрані та реакцію на нього звичайного глядача.

Інна Павличук, режисер-початківець:

„Это работа про украинский народ. Почему я снимала этот фильм – я хотела, что бы люди на секундочку посмотрели на себя со стороны. Остановились, посмотрели друг на друга, задумались почему мы так живем, правильно ли это. Почему так, почему не так…”

Про вітчизняні фільми в Україні мають знати до того, як талановиті режисери емігрують або розчаруються. Та й показ їхніх стрічок не має обмежуватись лише фестивалями – ось чому, за словами організаторів кіноклубу, і створювався цей проект. Ось чому щотижня суди приходить все більше і більше глядачів.

Ірина Швайка, Рустам Ходжиєв, 5 канал
Джерело:

http://5tv.com.ua/newsline/182/0/38183/