Завтра урядовці і кінодистриб’ютори шукатимуть спільну мову щодо українського дублювання іноземних фільмів

Як повідомила „Кіно-Перекладу” голова Державної Служби кінематографії Ганна ЧМІЛЬ, 11 січня в Міністерстві культури відбудеться круглий стіл, присвячений українському дублюванню прокатної кінопродукції.
Початок – о 17:00. Адреса – вул. Франка, 19, 2-ий поверх, кім. 222.
Участь у круглому столі візьмуть: представники компаній-дистрибюторів, міністр культури Юрій Богуцький, голова Держкіно Ганна Чміль.
Тема круглого столу: виконання 14 статті Закону про кінематографію (стаття про мову дублювання, озвучування і субтитрування) і вироблення меморандуму про взаємодію і співпрацю між Мінкультом і дистрибюторами. Очікується присутність і представників громадськості, в тому числі й ініціатив „Кіно-Переклад” і „Обіцяю не ходити на іноземне кіно, дубльоване в Росії”.


„Кіно-Переклад” звернувся за коментарем до голови Державної служби кінематографії Ганни ЧМІЛЬ:
Законом про кінематографію передбачено, щоб фільми були дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою. Суд, який відмінив постанову Кабміну, мотивував своє рішення тим, що є чинна норма закону, тому жодних підзаконних актів щодо обовязкових квот на переклад не треба. Виходить, що суд іменем України прозоро натякнув – треба дублювати.
Після рішення суду дистрибютори поділилися на дві групи. Ті, які працюють через російські дистрибюторські компанії як посередники, і далі не хочуть вкладати кошти в те, щоб дублювати фільми. Їм вигідніше і далі користуватися юридичною лазівкою профільного закону, який вимагає, щоб фільми дублювалися „державною мовою або мовою національної меншини”. Вони просто беруть копію в Москві, привозять і показують в Україні.
А от ті дистрибютори, які працюють напряму з голівудськими та іншими студіями-виробниками, встановлену урядом квоту виконують і збираються дублювати половину фільмокопій в Україні. Кількісно ця група складає 2/3 від загальної кількості дистрибюторів. Дистрибютор „B&H” уже дублює українською 50 відсотків. Річ у тім, що іноземні виробники і їхні дистрибютори дуже законослухняні і виконують усі правила.
Крім цього, іноземним дистрибторам подобається якісний український переклад. Зараз прекрасно продаються на DVD „Тачки” з українським дублюванням – це дуже жива мова, вона відображає українську ментальність, враховує навіть молодіжні ментальні, так би мовити, приколи. Американські виробники, які бачили українську фільмокопію, були в захваті. Росіяни, які професійно працюють на ринку дублювання, теж оцінили.
Бізнесмени розуміють – із законами доведеться рахуватися – і готуються до українського дублювання. Те, що відбувається зараз – перехідна ситуація, яка закономірна і обєктивна.
Що ж стосується фестивального кіно, то ми готові до компромісу і вже зараз не застосуємо до них драконівських заходів (скажімо, до компанії „Артхаус Трафік”). Вони все одно більше 1-2 копій не завозять. Очевидно, треба визначити якусь квоту – скажімо, не більше чотирьох фільмокопій однієї стрічки – яку можна звільнити від обовязкового дублювання.


ДОВІДКА „КІНО-ПЕРЕКЛАДУ”:
Близько 90% прокатного кіно в Україні складає голлівудська продукція, 5% – європейська, 4% – російська, 1% – фестивальні і арт-хаусні фільми. 
Об’єм ринку кінопрокату в Україні склав у 2005 році приблизно 35 мільйонів доларів, з яких половина дісталася дистриб’юторам, а половинам – кінотеатрам. Очікується, що у 2006 році об‘єм ринку зросте до 45–50 мільйонів доларів.
Один голлівудський блокбастер збирає в Україні в середньому 1–1,5 мільйона доларів.