Про “Кіно-Переклад”

Ініціатива “Обіцяю не ходити на фільми з російським перекладом ” оголошує про досягнення анонсованої мети – 1000 людей, які пообіцяли не відвідувати сеанси прокатного кіно, дубльованого російською мовою. Наступне наше завдання – отримати підтримку понад 10 тисяч людей до 1 лютого 2007 року.

Мета даної ініціативи – створити економічний тиск на дистриб’юторів, які заявляють, що нібито переклад фільмів українською є економічно невигідним.

Нам дуже важлива ваша допомога. Щоб ініціатива була успішною, необхідно, щоб кожен, хто дізнався про неї, взяв участь сам і поширив інформацію серед знайомих.

Чого ми хочемо?

  • Ми хочемо, щоб іноземні фільми, які демонструються в масовому прокаті, мали повноцінний український переклад.
  • Ми хочемо дивитися фільми з українським перекладом у зручний для нас час і в будь-якому кінотеатрі.
  • Ми хочемо мати право вибору, яке в нас намагаються відібрати лобісти російського перекладу. Ми не проти російськомовного дублювання, але тільки в тому випадку, якщо у глядача є можливість вибрати сеанс з українським перекладом цього ж фільму.

Як ми діємо?

Ми організовуємо масовий економічний бойкот прокатних фільмів з російським перекладом. В першу чергу йдеться про голівудську продукцію, яка складає більше 90 відсотків прокату.

Суть бойкоту – учасники дають публічну обіцянку на відповідному інтернет-ресурсі www.pledgebank.com/kino-pereklad2 – не ходити на прокатні фільми з перекладом, здійсненим в РФ.

У випадку достатньої масовості бойкоту перекладати фільми українською стане вигідно. За словами лобістів російського дублювання, переклад одного фільму коштує від 20 до 50 тисяч доларів. 10 тисяч людей, які один раз на місяць проігнорують один фільм з російським перекладом, завдадуть лобістам збитків від 40 до 60 тисяч доларів.

В першу чергу ми сподіваємося на активність киян, адже Київ забезпечує від 35 до 50 відсотків касових зборів по всій Україні. Водночас кияни дуже добре ставляться до українського перекладу.

Ми не сподіваємося на підтримку влади. Ми діємо власними силами. Наш метод тиску – винятково економічний. Нічого персонального – чиста економіка.

Що вже зроблено?

Що можна зробити?