Вітаю Дмитре, радий чути від Вас.
Щодо кампанії на захист українського дублювання – це чудово, що самі глядачі намагаються мобілізуватися. Я вважаю, що принциповим є те, щоб це робили насамперед українці в
Україні, без діяспори. Бо часом складається враження, що діяспорі це потрібніше, ніж самим
українцям.
Здається теж, що українцям в Україні байдуже засилля російської преси і книжки на їхньому ринку і неможливість придбати українських видань у багатьох, як не у більшості міст. Може це перший крок до самоорганізації.
Треба більше розголосу про цю кампанію.
Можливо було б дієвим теж мирно і дуже чемно пікетувати кінотеатри, роздаючи заклики до підтримки україномовного дубляжу, але без всякого тиску на тих відвідувачів, які йдуть дивитися фільми російською мовою. Щоб навіть натяку на якесь насильство з боку пікетників.
Треба підреслювати, що ви за право українців дивитися фільми рідною мовою, а не за те щоб пзбавити русофонів такого ж права.
Український кіноклуб Колумбійського університету з ентузіязмом підтримує Вашу ініцятиву на захист україномовного дублювання чужих фільмів.
Хай Вам щастить і лишайтеся у контакті.
Щиро
Юрій
PS: Чи ви читали мій допис в Дзеркалі тижня? Він за цією адресою: